смолокурня

СМОЛОКУ́РНЯ, і, ж. Приміщення для смолокуріння.

Біля насипу, недалеко від смолокурні, відділилася висока незграбна тінь (Стельмах, І, 1962, 74);

Кладову попелу виявлено саме на тому місці, де в давнину стояла смолокурня (Рад. Укр., 4.II 1964, 1).

Значення в інших словниках

1. смолокурня — смолоку́рня іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. смолокурня — -і, ж. Приміщення для смолокуріння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. смолокурня — Смолярня  Словник чужослів Павло Штепа
4. смолокурня — СМОЛОКУ́РНЯ, і, ж. Приміщення для смолокуріння. Біля насипу, недалеко від смолокурні, відділилася висока незграбна тінь (М. Стельмах); Кладову попелу виявлено саме на тому місці, де в давнину стояла смолокурня (з газ.); * У порівн.  Словник української мови у 20 томах