смуткувати
СМУТКУВА́ТИ, СМУТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм.
Те саме, що смути́тися.
Після Василевого весілля смуткувала Марина осінь, смуткувала й зиму, а на різдво вже й розвеселилась! (І. Нечуй-Левицький);
Однії [однієї] неділі смуткувала я дуже сама (Марко Вовчок);
Він не сварився ніколи з тими, хто вважав свою думку правдивою, а бачивши в других людях злобу за неоднакові з ними думки, дуже смуткував (В. Самійленко);
Душа смуткує.
Словник української мови (СУМ-20)