сміляк
СМІЛЯ́К, а́, ч., рідко.
Те саме, що сміли́вець.
[Шевченко:] Радий був мою найглибшу шану Віддать тому, хто в лавах декабристів, Хто в лавах перших руських сміляків За правду і за волю стяг підняв (І. Кочерга);
Відчинилася кріпосна брама і прийняла сміляків, яких переслідували, прокинувшись, запорожці (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)