сміляк
СМІЛЯ́К, а́, ч., рідко.
Те саме, що сміли́вець.
[Шевченко:] Радий був мою найглибшу шану Віддать тому, хто в лавах декабристів, Хто в лавах перших руських сміляків За правду і за волю стяг підняв (І. Кочерга);
Відчинилася кріпосна брама і прийняла сміляків, яких переслідували, прокинувшись, запорожці (О. Довженко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- сміляк — сміля́к іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- сміляк — див. хоробрий Словник синонімів Вусика
- сміляк — -а, ч., рідко. Те саме, що сміливець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- сміляк — СМІЛЯ́К, а́, ч., рідко. Те саме, що сміли́вець. [Шевченко:] Радий був мою найглибшу шану Віддать тому, хто в лавах декабристів, Хто в лавах перших руських сміляків За правду і за волю стяг підняв (Коч. Словник української мови в 11 томах