сміляк

СМІЛЯ́К, а́, ч., рідко. Те саме, що сміли́вець.

[Шевченко:] Радий був мою найглибшу шану Віддать тому, хто в лавах декабристів, Хто в лавах перших руських сміляків За правду і за волю стяг підняв (Коч., III, 1956, 129);

Відчинилася кріпосна брама і прийняла сміляків, яких переслідували, прокинувшись, запорожці (Довж., І, 1958, 246).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сміляк — сміля́к іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. сміляк — -а, ч., рідко. Те саме, що сміливець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сміляк — див. хоробрий Словник синонімів Вусика
  4. сміляк — СМІЛЯ́К, а́, ч., рідко. Те саме, що сміли́вець. [Шевченко:] Радий був мою найглибшу шану Віддать тому, хто в лавах декабристів, Хто в лавах перших руських сміляків За правду і за волю стяг підняв (І. Словник української мови у 20 томах