смільчак

СМІЛЬЧА́К, а́, ч. Те саме, що сміли́вець.

План [нападу] Бурунди був .. дуже розумний, і Бурунда був єдиний смільчак до виконання сього плану (Фр., VІ, 1951, 71);

В шаленому темпі, відстрелюючись і маневруючи, Калюжний із своєю четвіркою смільчаків наблизився до бліндажів (Ле, Мої листи, 1945, 101).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смільчак — смільча́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. смільчак — див. хоробрий Словник синонімів Вусика
  3. смільчак — -а, ч. Те саме, що сміливець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. смільчак — див. смілий Словник чужослів Павло Штепа
  5. смільчак — СМІЛЬЧА́К, а́, ч. Те саме, що сміли́вець. План [нападу] Бурунди був .. дуже розумний, і Бурунда був єдиний смільчак до виконання сього плану (І. Франко); В шаленому темпі, відстрелюючись і маневруючи, Калюжний із своєю четвіркою смільчаків наблизився до бліндажів (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  6. смільчак — СМІЛИ́ВЕЦЬ (смілива людина), СМІЛЬЧА́К рідше; ВІДЧАЙДУ́Х розм. (смілива людина, здатна на вкрай ризиковані вчинки), ВІДЧАЮ́ГА розм., ВІДЧАЯ́КА розм., УРВИ́ГОЛОВА розм., ШИБА́ЙГОЛОВА розм., ЗІРВИ́ГОЛОВА розм. рідше, ПАЛИ́ВОДА розм., ПАЛИ́СВІТ розм. Словник синонімів української мови