смільний

СМІ́ЛЬНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що смоляни́й.

Хлопчаки запалили смільну лучину у виплетеній з дроту сітці (Стельмах, І, 1962, 434);

Горнець котлові доганяє, а обоє смільні (Номис, 1864, № 8006);

Хвилястий чорний чуб спадає на високий прямий лоб. З-під смільних брів усміхаються веселі очі (Стельмах, II, 1962, 388).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смільний — СМІ́ЛЬНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що смоляни́й. Смільна лучина; Смільна сосна; Горнець котлові доганяє, а обоє смільні (Номис); Смільні брови. Словник української мови у 20 томах
  2. смільний — -а, -е, рідко. Те саме, що смоляний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смільний — смі́льний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  4. смільний — Смільний, -а, -е 1) Смолистый. Смільна сосна. Н. Вол. у. 2) Опаленный, обожженный, задымленный. Горнець котлові доганяє, а обоє смільні. Ном. № 8060. Словник української мови Грінченка