смілість
СМІ́ЛІСТЬ, лості, ж.
1. Властивість за знач. смі́лий.
[Милевський:] Перший раз бачу у молодої дівчини таку смілість думки! (Л. Укр., II, 1951, 23).
2. Те саме, що смі́ли́вість 2.
Грізний крик боярина збудив і в Максима його звичайну смілість і рішучість (Фр., VI, 1951, 31);
Віддавна смілості й одвазі Шумить по всесвіту хвала (Рильський, II, 1960, 296).
Бра́ти [на се́бе] смі́лість — те саме, що Бра́ти [на се́бе] смі́ли́вість ( див. бра́ти); Ма́ти смі́лість — те саме, що Ма́ти сміли́вість ( див. смі́ли́вість).
— Мамко, розповім я вам новину.— Яку, синку? — Таку, що йдіть до царя сватати мені дівку.— Мати перелякалася, бо не мала смілості, але таки пішла (Калин, Закарп. казки, 1955, 32);
Набира́тися (набра́тися) смі́лості — те саме, що Набира́тися (набра́тися) смі́ли́вості ( див. смі́ли́вість).
— Смілості, бачиш, набрались… Що ж? Дошумілись, догрались?.. (Рильський, І, 1960, 319).
Значення в інших словниках
- смілість — смі́лість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- смілість — -лості, ж. 1》 Властивість за знач. смілий. 2》 Те саме, що сміливість 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- смілість — СМІ́ЛІСТЬ, лості, ж. Те саме, що смі́ли́вість. [Милевський:] Перший раз бачу у молодої дівчини таку смілість думки! (Леся Українка); Грізний крик боярина збудив і в Максима його звичайну смілість і рішучість (І. Словник української мови у 20 томах
- смілість — смілість сміливість, відвага (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- смілість — СМІ́ЛИ́ВІСТЬ, СМІ́ЛІСТЬ рідше, ХОРО́БРІСТЬ, ВІДВА́ГА, ВІДВА́ЖНІСТЬ, МУ́ЖНІСТЬ, МОЛОДЕ́ЦТВО, БЕЗСТРА́ШНІСТЬ підсил., ВІДЧАЙДУ́ШНІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛЬСТВО підсил., БЕЗУ́МСТВО підсил., ДЕРЗНОВЕ́ННІСТЬ підсил. уроч.; ЗВА́ГА заст. Словник синонімів української мови
- смілість — Смі́лість, -лости, -лості, -лістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- смілість — Смілість, -лости ж. Смѣлость. Сей мені хміль не буде заважати, а буде моєму серцю смілости додавати. Макс. Словник української мови Грінченка