смілість

СМІ́ЛІСТЬ, лості, ж.

Те саме, що смі́ли́вість.

[Милевський:] Перший раз бачу у молодої дівчини таку смілість думки! (Леся Українка);

Грізний крик боярина збудив і в Максима його звичайну смілість і рішучість (І. Франко);

Віддавна смілості й одвазі Шумить по всесвіту хвала (М. Рильський);

Додавати смілості.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. смілість — смі́лість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. смілість — -лості, ж. 1》 Властивість за знач. смілий. 2》 Те саме, що сміливість 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. смілість — смілість сміливість, відвага (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. смілість — СМІ́ЛИ́ВІСТЬ, СМІ́ЛІСТЬ рідше, ХОРО́БРІСТЬ, ВІДВА́ГА, ВІДВА́ЖНІСТЬ, МУ́ЖНІСТЬ, МОЛОДЕ́ЦТВО, БЕЗСТРА́ШНІСТЬ підсил., ВІДЧАЙДУ́ШНІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛІСТЬ підсил., ЗУХВА́ЛЬСТВО підсил., БЕЗУ́МСТВО підсил., ДЕРЗНОВЕ́ННІСТЬ підсил. уроч.; ЗВА́ГА заст. Словник синонімів української мови
  5. смілість — Смі́лість, -лости, -лості, -лістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. смілість — СМІ́ЛІСТЬ, лості, ж. 1. Властивість за знач. смі́лий. [Милевський:] Перший раз бачу у молодої дівчини таку смілість думки! (Л. Укр., II, 1951, 23). 2. Те саме, що смі́ли́вість... Словник української мови в 11 томах
  7. смілість — Смілість, -лости ж. Смѣлость. Сей мені хміль не буде заважати, а буде моєму серцю смілости додавати. Макс. Словник української мови Грінченка