смілість
СМІ́ЛІСТЬ, лості, ж.
Те саме, що смі́ли́вість.
[Милевський:] Перший раз бачу у молодої дівчини таку смілість думки! (Леся Українка);
Грізний крик боярина збудив і в Максима його звичайну смілість і рішучість (І. Франко);
Віддавна смілості й одвазі Шумить по всесвіту хвала (М. Рильський);
Додавати смілості.
Словник української мови (СУМ-20)