сміхотливість
СМІХОТЛИ́ВІСТЬ, вості, ж.
Властивість за знач. сміхотли́вий.
Дівчата вступали до театрального інституту. Марію прийняли, а Мілі не поталанило: на перешкоді стала її сміхотливість (І. Волошин);
Юні женихи відчували провину й про себе проклинали сміхотливість, яка їх зрадила (Ю. Яновський).
Словник української мови (СУМ-20)