Словник української мови у 20 томах

сміхотливість

СМІХОТЛИ́ВІСТЬ, вості, ж.

Властивість за знач. сміхотли́вий.

Дівчата вступали до театрального інституту. Марію прийняли, а Мілі не поталанило: на перешкоді стала її сміхотливість (І. Волошин);

Юні женихи відчували провину й про себе проклинали сміхотливість, яка їх зрадила (Ю. Яновський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. сміхотливість — сміхотли́вість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. сміхотливість — -вості, ж. Властивість за знач. сміхотливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сміхотливість — СМІХОТЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. сміхотли́вий. Дівчата вступали до театрального інституту. Марію прийняли, а Мілі не поталанило: на перешкоді стала її сміхотливість (Вол.  Словник української мови в 11 томах