сміхотливість

СМІХОТЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. сміхотли́вий.

Дівчата вступали до театрального інституту. Марію прийняли, а Мілі не поталанило: на перешкоді стала її сміхотливість (Вол., Місячне срібло, 1961, 33);

Юні женихи відчували провину й про себе проклинали сміхотливість, яка їх зрадила (Ю. Янов., II, 1954, 124).

Значення в інших словниках

1. сміхотливість — сміхотли́вість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. сміхотливість — -вості, ж. Властивість за знач. сміхотливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сміхотливість — СМІХОТЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. сміхотли́вий. Дівчата вступали до театрального інституту. Марію прийняли, а Мілі не поталанило: на перешкоді стала її сміхотливість (І. Волошин); Юні женихи відчували провину й про себе проклинали сміхотливість, яка їх зрадила (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах