смішкуватий
СМІШКУВА́ТИЙ, а, е, розм.
1. Який любить насміхатися, глузувати, схильний до насмішки; насмішкуватий.
Не був хлопчина й смішкуватий, аж тут наче скортіло покепкувати з себе самого (О. Ільченко).
2. Який виражає насмішку.
Смішкуватий погляд;
Смішкуватий тон.
Словник української мови (СУМ-20)