сніп'я

СНІ́П'Я, я, с., розм.

Збірн. до сніп.

Ми кидаємось до скирти, розкидаємо сніп'я сюди й туди (О. Гончар);

По землі від сонця лягло золоте сніп'я променів (І. Цюпа).

Значення в інших словниках

1. сніп'я — сні́п'я іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. сніп'я — -я, с., розм. Збірн. до сніп.  Великий тлумачний словник сучасної мови