сніп'я
СНІ́П'Я, я, с., розм.
Збірн. до сніп.
Ми кидаємось до скирти, розкидаємо сніп'я сюди й туди (О. Гончар);
По землі від сонця лягло золоте сніп'я променів (І. Цюпа).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
СНІ́П'Я, я, с., розм.
Збірн. до сніп.
Ми кидаємось до скирти, розкидаємо сніп'я сюди й туди (О. Гончар);
По землі від сонця лягло золоте сніп'я променів (І. Цюпа).