совгатися
СО́ВГАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм.
1. Те саме, що снува́ти 4.
Ніби не на весіллі, а на похороні совгаються по кутках родичі молодої (Ю. Збанацький).
2. Те саме, що со́ватися 4, 5.
Діти вовтузилися, совгались (К. Гордієнко);
Губи совгаються.
3. Те саме, що ко́взатися.
Ставка посеред парку не прометено. Ніхто не совгався на нім (Б. Лепкий);
Діти по снігу ходять босі, а жінки двигають воду, як ослиці, совгаючися і падучи по дорозі (Б. Лепкий).
Словник української мови (СУМ-20)