совістити
СО́ВІСТИТИ, іщу, істиш, недок., кого, розм.
Картати когось, намагаючись викликати почуття сорому; соромити.
Полковник Лобода кілька разів пройшовся серед старшин, совістив козаків і вийшов у коло з промовою (Іван Ле);
Старий батюшка не раз по-всякому совістив Матвія і на вулиці, і коло церкви (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)