совістити
СО́ВІСТИТИ, іщу, істиш, недок., перех., розм. Картати когось, намагаючись викликати почуття сорому; соромити.
Полковник Лобода кілька разів пройшовся серед старшин, совістив козаків і вийшов у коло з промовою (Ле, Наливайко, 1957, 197);
Старий батюшка не раз по-всякому совістив Матвія і на вулиці, і коло церкви (Стельмах, Хліб.., 1959, 90).
Словник української мови (СУМ-11)