совіститися
СО́ВІСТИТИСЯ, іщуся, істишся, недок., розм. Відчувати сором, почувати себе ніяково; соромитися.
Він неначе совістився питати за те, що Балабуха одбив од Моссаковського вільшаницьку парафію (Н.-Лев., III, 1956, 68);
Завагався [Січкар], чи варто в таку ніч думати про залицяння, але чого там совіститися — раз живемо на світі (Стельмах, II, 1962, 113).
Словник української мови (СУМ-11)