совіт
СОВІ́Т, у, ч.
1. розм. Те саме, що пора́да 1.
Опанас же всім казав, .. що то його гроші, що він на процент давав людям, та, по совіту жінки, не дуже й розкидався і приставляв з себе такого бідного, що ні за що й другу коняку купити (Грицько Григоренко).
2. заст. Взаємна дружба, мирні стосунки; згода.
Словник української мови (СУМ-20)