совіт
СОВІ́Т, у, ч.
1. розм. Те саме, що пора́да 1.
Опанас же всім казав, .. що то його гроші, що він на процент давав людям, та, по совіту жінки, не дуже й розкидався і приставляв з себе такого бідного, що ні за що й другу коняку купити (Грицько Григоренко).
2. заст. Взаємна дружба, мирні стосунки; згода.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- совіт — сові́т 1 іменник чоловічого роду порада розм. сові́т 2 іменник чоловічого роду взаємна дружба арх. Орфографічний словник української мови
- совіт — моск. рада, порада хохл. (савет) рада, порада рада, порада, нарада Словник чужослів Павло Штепа
- совіт — СОВІ́Т, у, ч. 1. розм. Те саме, що пора́да 1. Опанас же всім казав,.. що то його гроші, що він на процент давав людям, та, по совіту жінки, не дуже й розкидався і приставляв з себе такого бідного, що ні за що й другу коняку купити (Григ., Вибр. Словник української мови в 11 томах