солдатський
СОЛДА́ТСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до солда́т 1.
Вся солдатська маса підвелася раптом, як одна людина (О. Довженко);
Хороша річ нічний привал і добре діло солдатський спочинок (С. Журахович);
Моя солдатська доля почалася далеко-далеко від рідних країв (П. Загребельний);
Солдатська муштра;
// Признач. для солдата, для солдатів.
Солдатська похідна кухня;
// Признач. солдатові для носіння (про одяг, взуття і т. ін.).
Уляна стояла сама в скромній хатині тітки Антоніни й скидала з себе звичайний свій солдатський одяг (О. Довженко);
Люди в солдатських сірих шинелях посилали з окопів поклони всім рідним і знайомим (О. Донченко);
Десь ходив [Юхименко] і знову повертався: скрадливо рипіли його чоботи солдатські (Я. Качура);
// Який належить солдатові.
Затирликала [заграла] солдатська окопна гармошка (О. Довженко);
Солдатські документи;
// Власт. солдатові, такий, як у солдата.
Солдатська виправка;
// Який складається із солдатів.
Крім дворянської кінноти і стрільців, були створені полки нового військового строю – солдатські (піхотні), рейта́рські (кінні) і драгу́нські (мішаної служби) (з навч. літ.);
// Який виник у середовищі солдатів.
– Ти ж чув, Самієв, солдатське прислів'я: де прапор пронесено, там уже ми в землю вросли (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)