солов'їха

СОЛОВ'Ї́ХА, и, ж., розм.

Самка солов'я.

Ой там на горі .. соловейко гніздо звив. Всю нічку не спав та все щебетав, Собі солов'їху прикликав (з народної пісні);

Неподалік обізвався соловей, кличучи до себе солов'їху (М. Стельмах);

Була пора, коли солов'їхи вже повиводили малят і солов'ї перестали розважати своїх подруг співом (Л. Дмитерко).

Значення в інших словниках

1. солов'їха — солов'ї́ха іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. солов'їха — -и, ж., розм. Самка солов'я.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. солов'їха — Солов'їха, -хи ж. Соловьиная самка. Прилетіла матінка солов'їха. Чуб. V. 935.  Словник української мови Грінченка