солодкомовно
СОЛОДКОМО́ВНО.
Присл. до солодкомо́вний.
Із дівчатами розмовляє він не своїм голосом, солодкомовно, влесливо, під дівочий голос ладить (К. Гордієнко);
– Дай, думаю, по-свояцьки, загляну до вас перед дощем, – солодкомовно заговорив дядечко (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)