солоднеча
СОЛОДНЕ́ЧА, і, ж., розм.
1. Те саме, що соло́дкість.
– Це дорога горілочка. Патока й полинь! Усе вкупі! і солоднеча і гіркість! – сказав Копронідос (І. Нечуй-Левицький).
2. Те саме, що со́лодощі.
Сахар, цукерки – яка їм ціна! Хто їх захоче згадати! Є солоднеча – ті милі уста: Їх би бажав скуштувати (А. Кримський).
Словник української мови (СУМ-20)