солончакуватий
СОЛОНЧАКУ́ВАТИЙ, а, е.
Який містить у собі природні солі в невеликій кількості (про ґрунт).
Внесення органічних добрив під цукрові буряки в кількості 15 –20 т на гектар у поєднанні з мінеральними добривами слід вважати обов'язковим на змитих, солонцюватих та солончакуватих ґрунтах (з навч. літ.);
// Із солончаками (у невеликій кількості).
Солончакуватий степ.
Словник української мови (СУМ-20)