солончакуватий

СОЛОНЧАКУ́ВАТИЙ, а, е. Який містить у собі легкорозчинні солі в невеликій кількості (про грунт).

Внесення органічних добрив під цукрові буряки в кількості 15-20 т на гектар у поєднанні з мінеральними добривами слід вважати обов’язковим на змитих, солонцюватих та солончакуватих грунтах (Добрива.., 1956, 216);

// Із солончаками (у невеликій кількості).

Солончакуватий степ.

Значення в інших словниках

1. солончакуватий — солончаку́ватий прикметник солончакува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. солончакуватий — -а, -е. Який містить легкорозчинні солі в невеликій кількості (про ґрунт). || Із солончаками (у невеликій кількості). Солончакуватий степ.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. солончакуватий — СОЛОНЧАКУ́ВАТИЙ, а, е. Який містить у собі природні солі в невеликій кількості (про ґрунт). Внесення органічних добрив під цукрові буряки в кількості 15 –20 т на гектар у поєднанні з мінеральними добривами слід вважати обов'язковим на змитих...  Словник української мови у 20 томах