солоність
СОЛО́НІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. соло́ний.
Аж дотепер не знав [Дорошенко], що так важко буде йому розлучатися з тим життям, з вахтами, запахом канатів, солоністю моря, кигиком чайок… (Гончар, Тронка, 1963, 199);
Мінімальну приємну солоність продукту чи страви ми відчуваємо при певній ваговій концентрації солі (Наука.., 1, 1968, 39);
// Ступінь вмісту солі, насиченість сіллю.
Риба і планктон живуть лише при певній температурі і солоності води (Рад. Укр., 21.I 1965, 3).
Словник української мови (СУМ-11)