солідний
СОЛІ́ДНИЙ, а, е.
1. Добре зроблений, міцний.
На пароплав було перетягнено солідний сталевий трос (Ю. Яновський);
// Великий (про річ).
Солідний біфштекс;
Солідні рогові окуляри.
2. Який відзначається поважністю, серйозністю (про людину); статечний, показний.
Був він з тих людей, яких звуть солідними, імпозантними та наділяють іншими подібними епітетами (Л. Дмитерко);
Закінчили [сапери] проходи серед мін, а потім виділили солідну людину на допомогу дитячому горю (Ю. Яновський);
// Який справляє позитивне враження.
Солідна хода;
Солідний голос;
Солідний костюм;
Солідні меблі;
Приміщення на одному з столичних вокзалів. Невелика, оздоблена з солідною пишністю зала (І. Кочерга).
3. Який добре зарекомендував себе, має авторитет.
Нам би хотілося, щоб у кожному селі при кожнім клубі та був би хороший драматичний гурток, злитий, витриманий, солідний... (Остап Вишня);
Вона потрапила .. у велику і солідну клініку професора Шульги (Н. Рибак);
// Серйозний (про людину).
– Знаєте, що сказав один солідний учений, прочитавши вашу статтю? (М. Чабанівський);
Солідний напарник.
4. Ґрунтовний, змістовний.
З-під його [І. Франка] пера вийшов цілий ряд солідних наукових праць (М. Коцюбинський);
// Важливий, значимий.
Має звання він, солідний диплом, Часом поради дає в райгазеті (С. Олійник);
Батько Славка служив у Києві, мав солідну посаду в міністерстві юстиції (М. Чабанівський);
Солідні аргументи.
5. розм. Який має показну зовнішність, значний своїми розмірами, повнотою (про людину).
Увагу його чомусь привернув солідний громадянин у шубі, що саме проходив поблизу (О. Гончар).
6. Значний за кількістю.
Солідна сума;
Солідний стимул.
7. Немолодий, літній (про вік).
Розважний, солідний, років за сорок, він мав у підлеглих і в начальства значний авторитет як знавець своєї справи (О. Гончар);
Солідний вік.
Словник української мови (СУМ-20)