солідно
СОЛІ́ДНО.
Присл. до солі́дний.
Ватя йшла повагом, солідно (І. Нечуй-Левицький);
Зять солідно покашлював, піднесено звучали тости (Ю. Яновський);
Хтось нахильці [у полі] .. п'є просто з барила, потім передає посудину батькові, і той, напившись, солідно радить возити воду цистерною, а не отакими барильцями (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)