сонність
СО́ННІСТЬ, ності, ж.
Стан за знач. со́нний.
Сонність .. в незнайомої минула, як побачила його мешкання (Ірина Вільде);
Воно [скавуління собаки] тривало кілька хвиль, а відтак розійшлося в тишині ночі, і цілковита сонність, здавалося, обгорнула все навкруги (О. Кобилянська);
Сонність у погляді.
Словник української мови (СУМ-20)