сонцелюбство
СОНЦЕЛЮ́БСТВО, а, с.
Любов до сонця, усього світлого.
Сніданок Блума або хазяйська спальня – це не замальовки соціально-критичного характеру, не карикатура на “потворність” буржуазного побуту, а розкриття індивідуальності й суб'єктивного світу героя: його чуттєвості, сонцелюбства, любові до жінки, відданості й доброзичливості (з наук. літ.);
Молоді та енергійні лікарі Микола й Анна внесли у повоєнне життя міста Виноградова дух людяності, сонцелюбства, надії на краще прийдешнє (з Інтернету).
Словник української мови (СУМ-20)