сонцепоклонництво

СОНЦЕПОКЛО́ННИЦТВО, а, с.

1. Поклоніння Сонцю як божеству.

Одночасно Котик проходить всі ранні етапи людської філософської думки: догрецький (єгипетський), давньогрецький, сонцепоклонництво, християнство (з наук. літ.).

2. Поклоніння сонцю і всьому прекрасному на Землі.

Сонцепоклонництво М. Рильського.

Значення в інших словниках

1. сонцепоклонництво — сонцепокло́нництво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. сонцепоклонництво — -а, с. Культ поклоніння Сонцю як божеству.  Великий тлумачний словник сучасної мови