сорочачий
СОРО́ЧАЧИЙ, а, е.
Прикм. до соро́ка.
Нишпорив [Сергійко] по чужих городах та садках, драв сорочачі гнізда, бився з дітворою (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)СОРО́ЧАЧИЙ, а, е.
Прикм. до соро́ка.
Нишпорив [Сергійко] по чужих городах та садках, драв сорочачі гнізда, бився з дітворою (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)