сорочачий

СОРО́ЧАЧИЙ, а, е. Прикм. до соро́ка.

Нишпорив [Сергійко] по чужих городах та садках, драв сорочачі гнізда, бився з дітворою (Тют., Вир, 1964, 26).

Значення в інших словниках

1. сорочачий — соро́чачий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. сорочачий — -а, -е. Прикм. до сорока.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сорочачий — СОРО́ЧАЧИЙ, а, е. Прикм. до соро́ка. Нишпорив [Сергійко] по чужих городах та садках, драв сорочачі гнізда, бився з дітворою (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
4. сорочачий — Соро́чачий, -ча, -че  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)