Словник української мови в 11 томах

сороченька

СОРО́ЧЕНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до соро́чка 1, 2.

— До мене так привикло [дитя], що й матері не знало; було жінка стане надівать йому сороченьку, то воно од неї і рученятами, і ноженятами (Стор., І, 1957, 215).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. сороченька — соро́ченька іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. сороченька — -и, ж. Зменш.-пестл. до сорочка 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. сороченька — СОРО́ЧЕНЬКА, и, ж. Зменш. до соро́чка 1, 2. – До мене так привикло [дитя], що й матері не знало; було жінка стане надівать йому сороченьку, то воно од неї і рученятами, і ноженятами (О. Стороженко).  Словник української мови у 20 томах
  4. сороченька — Сороченька, -ки ж. ум. отъ сорочка.  Словник української мови Грінченка