сороченя

СОРОЧЕНЯ́¹, я́ти, с. Пташеня сороки.

СОРОЧЕНЯ́², я́ти, с. Зменш.-пестл. до соро́чка 1, 2.

Сидить собі [Марія] коло вікна І в поле дивиться, і шиє Малесеньке сороченя (Шевч., II, 1963, 361);

Повикручувала [Маруся] просто на них змочені нижче пупа сороченята й вигнала надвір «бавитись» (Вільде, Сестри… 1958, 553).

Значення в інших словниках

1. сороченя — сороченя́ 1 іменник жіночого роду пташеня сороки сороченя́ 2 іменник середнього роду сорочка  Орфографічний словник української мови
2. сороченя — I -яти, с. Пташеня сороки. II -яти, с. Зменш.-пестл. до сорочка 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сороченя — СОРОЧЕНЯ́¹, ня́ти, с. Пташеня сороки. СОРОЧЕНЯ́², ня́ти, с. Зменш. до соро́чка 1, 2. Сидить собі [Марія] коло вікна І в поле дивиться, і шиє Малесеньке сороченя (Т. Шевченко); Повикручувала [Маруся] просто на них змочені нижче пупа сороченята й вигнала надвір “бавитись” (Ірина Вільде).  Словник української мови у 20 томах
4. сороченя — Сороченя́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м; -ченя́та, -ня́т  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. сороченя — Сороченя, -няти с. Рубашечка, рубашенка, сорочечка. Шиє маленькеє сороченя. Шевч. ІІ. 223. Жиденята, як комашня, обідрані, в чорних сороченятах. Левиц. І. 95.  Словник української мови Грінченка