Орфографічний словник української мови

сороченя

сороченя́ 1

іменник жіночого роду

пташеня сороки

сороченя́ 2

іменник середнього роду

сорочка

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. сороченя — I -яти, с. Пташеня сороки. II -яти, с. Зменш.-пестл. до сорочка 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сороченя — СОРОЧЕНЯ́¹, ня́ти, с. Пташеня сороки. СОРОЧЕНЯ́², ня́ти, с. Зменш. до соро́чка 1, 2. Сидить собі [Марія] коло вікна І в поле дивиться, і шиє Малесеньке сороченя (Т. Шевченко); Повикручувала [Маруся] просто на них змочені нижче пупа сороченята й вигнала надвір “бавитись” (Ірина Вільде).  Словник української мови у 20 томах
  3. сороченя — Сороченя́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м; -ченя́та, -ня́т  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. сороченя — СОРОЧЕНЯ́¹, я́ти, с. Пташеня сороки. СОРОЧЕНЯ́², я́ти, с. Зменш.-пестл. до соро́чка 1, 2. Сидить собі [Марія] коло вікна І в поле дивиться, і шиє Малесеньке сороченя (Шевч.  Словник української мови в 11 томах
  5. сороченя — Сороченя, -няти с. Рубашечка, рубашенка, сорочечка. Шиє маленькеє сороченя. Шевч. ІІ. 223. Жиденята, як комашня, обідрані, в чорних сороченятах. Левиц. І. 95.  Словник української мови Грінченка