сороченя
СОРОЧЕНЯ́¹, ня́ти, с.
Пташеня сороки.
СОРОЧЕНЯ́², ня́ти, с.
Зменш. до соро́чка 1, 2.
Сидить собі [Марія] коло вікна І в поле дивиться, і шиє Малесеньке сороченя (Т. Шевченко);
Повикручувала [Маруся] просто на них змочені нижче пупа сороченята й вигнала надвір “бавитись” (Ірина Вільде).
Словник української мови (СУМ-20)