сороченя —
сороченя́ 1 іменник жіночого роду пташеня сороки сороченя́ 2 іменник середнього роду сорочка
Орфографічний словник української мови
сороченя —
I -яти, с. Пташеня сороки. II -яти, с. Зменш.-пестл. до сорочка 1), 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
сороченя —
СОРОЧЕНЯ́¹, ня́ти, с. Пташеня сороки. СОРОЧЕНЯ́², ня́ти, с. Зменш. до соро́чка 1, 2. Сидить собі [Марія] коло вікна І в поле дивиться, і шиє Малесеньке сороченя (Т. Шевченко); Повикручувала [Маруся] просто на них змочені нижче пупа сороченята й вигнала надвір “бавитись” (Ірина Вільде).
Словник української мови у 20 томах
сороченя —
СОРОЧЕНЯ́¹, я́ти, с. Пташеня сороки. СОРОЧЕНЯ́², я́ти, с. Зменш.-пестл. до соро́чка 1, 2. Сидить собі [Марія] коло вікна І в поле дивиться, і шиє Малесеньке сороченя (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
сороченя —
Сороченя, -няти с. Рубашечка, рубашенка, сорочечка. Шиє маленькеє сороченя. Шевч. ІІ. 223. Жиденята, як комашня, обідрані, в чорних сороченятах. Левиц. І. 95.
Словник української мови Грінченка