сороченька

СОРО́ЧЕНЬКА, и, ж.

Зменш. до соро́чка 1, 2.

– До мене так привикло [дитя], що й матері не знало; було жінка стане надівать йому сороченьку, то воно од неї і рученятами, і ноженятами (О. Стороженко).

Значення в інших словниках

1. сороченька — соро́ченька іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. сороченька — -и, ж. Зменш.-пестл. до сорочка 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. сороченька — СОРО́ЧЕНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до соро́чка 1, 2. — До мене так привикло [дитя], що й матері не знало; було жінка стане надівать йому сороченьку, то воно од неї і рученятами, і ноженятами (Стор., І, 1957, 215).  Словник української мови в 11 томах
4. сороченька — Сороченька, -ки ж. ум. отъ сорочка.  Словник української мови Грінченка