Орфографічний словник української мови

сороченька

соро́ченька

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. сороченька — -и, ж. Зменш.-пестл. до сорочка 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. сороченька — СОРО́ЧЕНЬКА, и, ж. Зменш. до соро́чка 1, 2. – До мене так привикло [дитя], що й матері не знало; було жінка стане надівать йому сороченьку, то воно од неї і рученятами, і ноженятами (О. Стороженко).  Словник української мови у 20 томах
  3. сороченька — СОРО́ЧЕНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до соро́чка 1, 2. — До мене так привикло [дитя], що й матері не знало; було жінка стане надівать йому сороченьку, то воно од неї і рученятами, і ноженятами (Стор., І, 1957, 215).  Словник української мови в 11 томах
  4. сороченька — Сороченька, -ки ж. ум. отъ сорочка.  Словник української мови Грінченка