сорт
СОРТ, у, ч.
1. Категорія, розряд якого-небудь товару щодо його якості; ґатунок.
Обносять [гостей] якимись сухими калачиками, печеними для економії вдома з 2 сорту муки (М. Коцюбинський);
Купив-таки [батько] велосипед дочці Марині – шість місяців довелось економити: курити третій сорт тютюну замість вищого (Ю. Смолич);
// Різновид предмета, товару, виробу однакового матеріалу, однієї виробки і т. ін.
Вари, республіко, сталь, вари всіх сортів, і на рало, і на зброю, і на машину, і на рейки (Ю. Яновський);
Терентій на веранді змішував парникову землю різних сортів (О. Довженко);
Олена не розумілась на сортах кави (Ірина Вільде);
Сорти латуні;
// розм. Група людей різного суспільного і майнового стану.
Не нашого сорту, іди собі к чорту (Номис);
Усяка губернія розписана на уїзди, а що люди .. у слободах та у селах живуть, так ті розписані по своєму сорту (Г. Квітка-Основ'яненко).
2. Культурні рослини, що відрізняються від інших рослин цього самого виду певними біологічними й господарськими властивостями.
Вона вивела сорт посухостійкої пшениці (О. Донченко);
На виноградниках люди збирають пізні сорти винограду (М. Томчаній);
Морозостійкий сорт вівса.
3. розм., ірон. Вид чого-небудь.
Як Ви думаєте, чи моя поезія такого сорту, щоб її триматися хоч одною рукою..? (Леся Українка);
Море буває трьох сортів: тихе море, хвильове море й буряне море (Остап Вишня).
◇ (1) Дру́гий сорт – той або такий, що вважається не найкращим і своєю якістю поступається перед першим сортом.
Ось ти чому на вулиці? – Та я другий сорт (І. Микитенко);
– Сто вісімдесят шкурок вищого сорту, дванадцять першого і вісім – другого [сорту], – виніс свій присуд старий (І. Багмут);
В Україні ніхто нікого не оголошує громадянином другого сорту (з газ.);
(2) Пе́рший (розм. пе́рвий) сорт:
а) найкращий, найвищої якості.
– Ось, Зою, матеріал [до стіннівки] перший сорт. Ану, намалюй їх так, щоб весь цех сміявся! (В. Собко);
– Грали ми в одному городі [у місті], — задумливо й дивлячись кудись у куток, заговорив він тихо і трагічно. – .. Я, знаєте, підібрав тоді трупку – первий сорт (В. Винниченко);
б) дуже добре, якнайкраще.
[Храпко:] Чому не взятись? Оборудуєм це діло – первий сорт! (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)