1. Словник української мови у 20 томах

сорт

СОРТ, у, ч.

1. Категорія, розряд якого-небудь товару щодо його якості; ґатунок.

Обносять [гостей] якимись сухими калачиками, печеними для економії вдома з 2 сорту муки (М. Коцюбинський);

Купив-таки [батько] велосипед дочці Марині – шість місяців довелось економити: курити третій сорт тютюну замість вищого (Ю. Смолич);

// Різновид предмета, товару, виробу однакового матеріалу, однієї виробки і т. ін.

Вари, республіко, сталь, вари всіх сортів, і на рало, і на зброю, і на машину, і на рейки (Ю. Яновський);

Терентій на веранді змішував парникову землю різних сортів (О. Довженко);

Олена не розумілась на сортах кави (Ірина Вільде);

Сорти латуні;

// розм. Група людей різного суспільного і майнового стану.

Не нашого сорту, іди собі к чорту (Номис);

Усяка губернія розписана на уїзди, а що люди .. у слободах та у селах живуть, так ті розписані по своєму сорту (Г. Квітка-Основ'яненко).

2. Культурні рослини, що відрізняються від інших рослин цього самого виду певними біологічними й господарськими властивостями.

Вона вивела сорт посухостійкої пшениці (О. Донченко);

На виноградниках люди збирають пізні сорти винограду (М. Томчаній);

Морозостійкий сорт вівса.

3. розм., ірон. Вид чого-небудь.

Як Ви думаєте, чи моя поезія такого сорту, щоб її триматися хоч одною рукою..? (Леся Українка);

Море буває трьох сортів: тихе море, хвильове море й буряне море (Остап Вишня).

◇ (1) Дру́гий сорт – той або такий, що вважається не найкращим і своєю якістю поступається перед першим сортом.

Ось ти чому на вулиці? – Та я другий сорт (І. Микитенко);

– Сто вісімдесят шкурок вищого сорту, дванадцять першого і вісім – другого [сорту], – виніс свій присуд старий (І. Багмут);

В Україні ніхто нікого не оголошує громадянином другого сорту (з газ.);

(2) Пе́рший (розм. пе́рвий) сорт:

а) найкращий, найвищої якості.

– Ось, Зою, матеріал [до стіннівки] перший сорт. Ану, намалюй їх так, щоб весь цех сміявся! (В. Собко);

– Грали ми в одному городі [у місті], — задумливо й дивлячись кудись у куток, заговорив він тихо і трагічно. – .. Я, знаєте, підібрав тоді трупку – первий сорт (В. Винниченко);

б) дуже добре, якнайкраще.

[Храпко:] Чому не взятись? Оборудуєм це діло – первий сорт! (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сорт — сорт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. сорт — Ґатунок; (людей) категорія; (жита) різновид; п! РОЗРЯД, ТИП, МАСТЬ. Словник синонімів Караванського
  3. сорт — [сорт] -ту, м. (ў) -т'і, мн. сорти, соурт'іў Орфоепічний словник української мови
  4. сорт — -у, ч. 1》 Категорія, розряд якого-небудь товару щодо його якості. || Різновид предмета, товару, виробу однакового матеріалу, однієї виробки і т. ін. Сорти латуні. || розм. Група людей різного суспільного і майнового стану. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сорт — Відмінок, гатунок, якість, див. рід, розряд Словник чужослів Павло Штепа
  6. сорт — [франц. sorte, від лат. sors (sortis) – частина, різновид] 1. Рід товару (сировини або готової продукції), що має певні якісні ознаки. 2. Різновид культивованої рослини. 3. В широкому розумінні – розряд, якість, якісний різновид. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. сорт — пе́рший (розм. пе́рвий) сорт. 1. Найкращий, найвищої якості. — Ось, Зою, матеріал (до стіннівки) перший сорт. Ану, намалюй їх так, щоб весь цех сміявся! (В. Фразеологічний словник української мови
  8. сорт — СОРТ (категорія чого-небудь щодо його якості), ҐАТУ́НОК, РОЗРЯ́Д, КЛАС, РО́ЗБІ́Р розм. Полонини, теплі гори, Фрукти — перший сорт (М. Рудь); Борошно другого сорту; Папір був вищого ґатунку (Н. Рибак); Насіння першого класу. Словник синонімів української мови
  9. сорт — СОРТ, у, ч. 1. Категорія, розряд якого-небудь товару щодо його якості. Обносять [гостей] якимись сухими калачиками, печеними для економії вдома з 2 сорту муки (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  10. сорт — рос. сорт 1. Різновид товару (продукту), що має певні, лише йому притаманні якісні ознаки. 2. Різновид культивованої рослини. 3. У широкому розумінні — розряд, якість, якісний різновид чого-не-будь. Eкономічна енциклопедія
  11. сорт — Сорт, -ту м. Сортъ. Словник української мови Грінченка