сорочка

СОРО́ЧКА, и, ж.

1. Жіноча, чоловіча і дитяча натільна білизна.

Хатки біленькі виглядають, Мов діти в білих сорочках (Т. Шевченко);

Ентелл там сильно храбровався [хоробрився], Аж до сорочки ввесь роздягся (І. Котляревський);

Якась розхристана, в одній сорочці жінка просовувалась крізь натовп ближче до хати (М. Коцюбинський);

– Роблю я все машинально. Думаю лише про те, що мило треба покласти на сухе, що одеколон треба заткнути пробкою, сукню одягти після сорочки (Ю. Яновський);

Нічна сорочка;

В одній сорочці;

// Вишита сорочка – частина національного костюму слов'ян.

Заквітчана в червоному намисті, сорочка вишивана в черевичках, – ну, дівчина!.. Як зірочка! (Марко Вовчок);

Вставши раненько, Роман прибрався в вишивану сорочку, в новий суконний .. жупан (І. Нечуй-Левицький);

Материне шлюбне вбрання – біла сорочка, вишита великими червоними квітками, вишнева шовкова спідниця, теж у квітку.., – все так хороше пахло домом (О. Довженко);

Сорочка-вишиванка.

2. Чоловічий одяг для верхньої частини тіла.

Вона все ж таки перетягла його через поріг і, не соромлячись, стала стягати з нього верхню і нижню сорочку (Григорій Тютюнник);

Рукав спідньої сорочки закотився на руці аж по лікоть (О. Гончар);

Модна сорочка;

Прасувати сорочку;

// Старовинне захисне військове спорядження, вигот. з дроту, сталі і т. ін. на зразок цього одягу.

По стінах висять .. шаблі, пищалі під сріблом, старосвітські сагайдаки татарськії, .. сталеві сорочки (П. Куліш);

Довго рубалися вони! .. Розрубав на ньому [козакові] вражий лях залізну сорочку (О. Довженко).

3. Захисна оболонка чого-небудь.

Природа завбачливо обвила серце захисною сорочкою, щоб зберегти його (з газ.).

4. спец. Порожнина в машинах і апаратах, признач. для циркуляції рідини або газу, які охолоджують чи нагрівають що-небудь.

Як охолоджувач використовують один з компонентів пального, що надходить в охолоджуючу сорочку, створену подвійними стінками камери згоряння і сопла (з наук.-попул. літ.).

Англі́йський костю́м <�Англі́йська ко́фточка (соро́чка)> див. костю́м;

(1) Гава́йська соро́чка – яскрава, розцяцькована сорочка, призначена перев. для курортного віжпочинку; Промочи́ти до ни́тки (до кісто́к, до соро́чки, до ті́ла, до рубця́, до ру́бчика) див. промо́чувати;

(2) Флане́лева соро́чка – формена матроська сорочка з фланелі з гострим вирізом на грудях.

На ньому був смугастий тільник, темно-синя фланелева сорочка і широкі флотські штани (Д. Ткач).

△ (3) Гамівна́ соро́чка – сорочка з дуже довгими рукавами, зав'язавши які позбавляють божевільних можливості рухатися під час нападу буйства.

– І що найстрашніше – цю людину не схопили, не зв'язали їй руки, не накинули гамівну сорочку (О. Донченко);

– На хама гамівну сорочку, це ясно, – згодився Берестецький. – Але я маю на увазі саме людину... (О. Гончар).

◇ (4) Аж холодо́к хо́дить під соро́чкою (д) див. моро́з;

Без соро́чки роди́тися і т. ін. / народи́тися (вроди́тися і т. ін.) див. роди́тися;

(5) В соро́чці вроди́вся (д) див. наро́джуватися;

(6) До [са́мих] сорочо́к, зі сл. змо́кнути. – наскрізь. Становий з десяцькими дурнісінько блукали в очеретах та не знайшли бурлак і тільки змокли.

до самих сорочок (І. Нечуй-Левицький);

(7) До сорочки, зі сл. обібра́ти. – нічого не залишаючи.

Одного обібрали до сорочки, другому забрали муку з корита (Л. Мартович);

Зали́ши́тися (лиши́тися, рідко зоста́тися) без соро́чки (без штані́в) див. залиша́тися;

Зніма́ти (стяга́ти) / зня́ти (стягти́) оста́нню соро́чку див. зніма́ти;

Зня́ти (ски́нути) і (та) відда́ти / віддава́ти [оста́нню] соро́чку [з се́бе] див. зніма́ти;

(8) Народи́вся без соро́чки (д) див. наро́джуватися;

Народи́вся в соро́чці див. наро́джуватися;

(9) [Не] в свої́й соро́чці (льо́лі), фам. – психічно хворий.

[Василина:] Як ти сказала? Чи ти в своїй льолі, дівко! (С. Васильченко);

Оббира́ти / обібра́ти до ни́тки (соро́чки, оста́ннього, пі́лочки і т. ін.) див. оббира́ти;

(10) Оста́вити без соро́чки (д) див. зніма́ти;

(11) Оставля́ти без соро́чки (д) див. зніма́ти;

Промо́кнути (змо́кнути) до ни́тки (до ни́точки, до соро́чки, до [са́мих] сорочо́к) див. промока́ти¹;

Роди́вся без соро́чки, помру́ без штані́в див. роди́тися;

Скида́ння [оста́нньої] соро́чки з се́бе див. скида́ння;

У соро́чці роди́тися (народи́тися, вроди́тися і т. ін.) див. роди́тися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. сорочка — соро́чка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири соро́чки Орфографічний словник української мови
  2. сорочка — див. сорочиця Словник церковно-обрядової термінології
  3. сорочка — [сорочка] -чкие, д. і м. -оц':і, мн. сорочки, сорочок дв'і сорочкие Орфоепічний словник української мови
  4. сорочка — -и, ж. 1》 Жіноча або дитяча натільна білизна. || Жіночий одяг, якого одягають поверх білизни. 2》 Чоловіча натільна білизна або одяг, що надягають поверх білизни, для верхньої частини тіла. || Старовинне захисне військове спорядження, вигот. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. сорочка — сорочка: ◊ сорочка бли́жча, як кожу́х своє завжди важливіше (ст): Щодо львівських українців, то важніші фіґури, як, наприклад, посли й директори банку та інших львівських кредитових інституцій, опустили Львів, примірюючися до приповідки... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. сорочка — Аж на мені сорочка полотном стала. Коли хто удає, що налякався. Ближча сорочка від кожуха. Своє лихо старше від чужого. Треба перше собі помогти, а відтак людям. Обдерти до сорочки. Все забравби. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. сорочка — до (са́мих) сорочо́к, зі сл. змо́кнути. Наскрізь. Становий з десяцькими дурнісінько блукали в очеретах та не знайшли бурлак і тільки змокли до самих сорочок (І. Нечуй-Левицький). до соро́чки, зі сл. обібра́ти. Нічого не залишаючи. Фразеологічний словник української мови
  8. сорочка — ПОКРИТТЯ́ (те, чим покривають якусь поверхню з метою її захисту, прикраси тощо); ОББИТТЯ́, ОББИ́ВКА, ВЕРХ (тканина, шкіра); ОБОЛО́НКА, СОРО́ЧКА спец. (захисне); ОБШИ́ВА, ОБШИ́ВКА, ОБШИТТЯ, ОПАЛУБКА (споруд, засобів транспорту тощо); ШАРУВА́ННЯ розм. Словник синонімів української мови
  9. сорочка — Соро́чка, -чки, -чці; -рочки́, -рочо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. сорочка — СОРО́ЧКА, и, ж. 1. Жіноча або дитяча натільна білизна. Хатки біленькі виглядають, Мов діти в білих сорочках (Шевч., II, 1953, 24); Якась розхристана, в одній сорочці жінка просовувалась крізь натовп ближче до хати (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  11. сорочка — Соро́чка, -ки ж. Рубаха, рубашка, сорочка. Як неділя, то й сорочка біла. Ном. № 530. ум. соро́ченька, сорочечка. Чуб. V. 332. Словник української мови Грінченка