сорочка

до (са́мих) сорочо́к, зі сл. змо́кнути. Наскрізь. Становий з десяцькими дурнісінько блукали в очеретах та не знайшли бурлак і тільки змокли до самих сорочок (І. Нечуй-Левицький).

до соро́чки, зі сл. обібра́ти. Нічого не залишаючи. Одного обібрали до сорочки, другому забрали муку з корита (Л. Мартович).

залиши́тися (лиши́тися, зоста́тися) без соро́чки. Дійти до крайнього зубожіння, до тяжкої скрути. Як у матері три дочки, так зостанеться без сорочки (М. Номис); А там, може, і таксу прибавлять. — А поки прибавлять, то ми без сорочки зостанемося (Панас Мирний).

зніма́ти (стяга́ти) / зня́ти (стягти́) оста́нню соро́чку з кого. Доводити кого-небудь до крайнього зубожіння, залишати без засобів існування. Хоч з бідного багатий останню сорочку зніме, ніхто не посміє заступитись (Г. Квітка-Основ’яненко); — Щоб і нога в школі!.. Старцюго, щоб і нога не була!.. Школа останню сорочку стягне з тебе (А. Тесленко). оставля́ти / оста́вити без соро́чки. Дочки оставляють без сорочки (М. Номис).

моро́з по́за (за) спи́ною (за плечи́ма, по́за шкі́рою і т. ін.) хо́дить (бі́гає і т. ін.) у кого і без додатка. 1. Комусь холодно, хтось мерзне. Христя задумалась. Поза спиною у неї мороз ходе (ходить) (Панас Мирний); За плечима бігає мороз. І втома чеше волос посивілий (М. Рильський); // Хтось відчуває озноб, когось трясе від збудження, хвилювання і т. ін. Грицько замовк; у Івася мороз ходив поза спиною, і він боязко струшувався (Панас Мирний). аж холодо́к хо́дить під соро́чкою. Там під сорочкою аж холодок ходив, а Хома гріб руками землю і, обламуючи нігті, шепотів: — Пронеси! (О. Гончар). 2. Комусь стає неприємно, моторошно, страшно і т. ін. Як .. стануть вони розкривати один одному свої думки та виявляти темні свої діла — мороз ходе (ходить) за спиною (С. Васильченко); — Як згадаю оті кулачні бої парубоцькі, то й тепер мороз поза шкірою ходить (З газети); Навколо якісь кущі, хащі і холод могильний, аж мороз поза шкурою ходить (Григорій Тютюнник). моро́з по́за шкі́рою. І от пройшла війна. Страшна. Грізна. Згадати, і то мороз поза шкірою… (В. Собко).

народи́вся в соро́чці. Везучий, удачливий, щасливий. Він народився в сорочці. Він досяг усього, чого тільки може побажати собі найвигадливіший честолюбець. Так гадають усі (Ю. Шовкопляс); Василь народився в сорочці. Інакше, як пояснити, що з першого й до останнього дня війни провоював у піхоті й відбувся лише легкою контузією? (О. Підсуха); Я, мабуть, унікум, народився в сорочці. І ви знаєте, я абсолютно певний, що доживу до глибокої старості (Ю. Смолич). в соро́чці вроди́вся. Вони саме ставили підписи під актом, коли до кімнати вбігла молоденька сестра, сповістила дзвінко: все пройшло добре!.. Просто-таки в сорочці вродився (О. Гончар). народи́вся без соро́чки (нещасливий). Не для мене був той пишний цвіт (любов), Обсипались на інших пелюсточки… Але не скаржусь, що на білий світ Я народивсь, як кажуть, без сорочки (Д. Павличко).

(не) в свої́й соро́чці (льо́лі), фам. Психічно хворий. (Василина:) Як ти сказала? Чи ти в своїй льолі, дівко! (С. Васильченко).

оста́нню соро́чку ски́нути і (та) відда́ти. Поділитися з ким-небудь усім, що маєш. — Любить (жінка), щоб про неї сказали: “Он як Андріїха-баба, так от богомільна…” І як хто взнав уже оцю її примху, то знай тільки грай отакої, так вона й сорочку останню скине та віддасть (Г. Хоткевич). оста́нню соро́чку відда́ти. — Я .. мужик, селянин,— ледве чутно пробурмотів полонений..— А батько твій окупантам .. останню сорочку віддає! (О. Довженко).