сортувати
СОРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що.
Розподіляти, відбирати що-небудь за сортами.
Сортувати насіння (з наук. літ.);
// Розкладати що-небудь за розміром, якістю, вартістю і т. ін.
Перед замочуванням сортували стебла [конопель] за їх довжиною і товщиною (з наук.-попул. літ.);
Шевченко сортував монети і складав їх різними стовпчиками, починаючи від ясно-жовтих золотих імперіалів .. до важких брунатних мідних п'ятаків (З. Тулуб);
// Розподіляти що-небудь за якимись спільними ознаками.
Сортуючи листи, Целя пригадала собі факт з перших тижнів своєї бюрової служби (І. Франко);
Все розіклав Павло Михайлович на столі, стільцях і ліжку, ще раз переставляючи, сортуючи, щоб краще й простіше виглядало на стінах (В. Кучер);
// перен., розм. Розподіляти, відбирати кого-небудь залежно від певних ознак, особливостей і т. ін.
Швидким досвідченим оком оглядали й сортували вони [татари] невільників (З. Тулуб);
Батько починає вголос сортувати сьогорічних випускників, прикидаючи, хто з них де опиниться (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)