сортувати —
сортува́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
сортувати —
-ую, -уєш, недок., перех. Розподіляти, відбирати що-небудь за сортами. || Розкладати що-небудь за розміром, якістю, вартістю і т. ін. || Розподіляти що-небудь за якимись спільними ознаками. || перен., розм. Розподіляти, відбирати кого-небудь залежно від певних ознак, особливостей тощо.
Великий тлумачний словник сучасної мови
сортувати —
СОРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. Розподіляти, відбирати що-небудь за сортами. Сортувати насіння (з наук. літ.); // Розкладати що-небудь за розміром, якістю, вартістю і т. ін.
Словник української мови у 20 томах
сортувати —
СОРТУВА́ТИ (відокремлювати що-небудь за розміром, якістю тощо), ВІДСОРТО́ВУВАТИ, РОЗСОРТО́ВУВАТИ, ВІДБИРА́ТИ, ПЕРЕБИРА́ТИ (руками). — Док.: посортува́ти, відсортува́ти, розсортува́ти, відібра́ти, перебра́ти.
Словник синонімів української мови
сортувати —
СОРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Розподіляти, відбирати що-небудь за сортами. Очищають і сортують насіння трав на зерноочисних машинах загального призначення (Хлібороб Укр.
Словник української мови в 11 томах
сортувати —
Сортува́ти, -ту́ю, -єш гл. Сортировать.
Словник української мови Грінченка