сортувати

Сортува́ти, -ту́ю, -єш

гл. Сортировать.

Значення в інших словниках

1. сортувати — сортува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. сортувати — Перебирати, РОЗПОДІЛЯТИ, ДОБИРАТИ.  Словник синонімів Караванського
3. сортувати — -ую, -уєш, недок., перех. Розподіляти, відбирати що-небудь за сортами. || Розкладати що-небудь за розміром, якістю, вартістю і т. ін. || Розподіляти що-небудь за якимись спільними ознаками. || перен., розм. Розподіляти, відбирати кого-небудь залежно від певних ознак, особливостей тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. сортувати — Гатункувати, вигатунковувати, вигатункувати, зігатунковувати, зігатункувати, нагатунковувати, нагатункувати, погатункувати, хухряти, хухрйти, вихухряти, вихухрити, повихухряти, зіхухряти, зіхухрити, позіхухряти, похухряти, похухрити, схухряти, схухрити, посхухряти  Словник чужослів Павло Штепа
5. сортувати — СОРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. Розподіляти, відбирати що-небудь за сортами. Сортувати насіння (з наук. літ.); // Розкладати що-небудь за розміром, якістю, вартістю і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
6. сортувати — СОРТУВА́ТИ (відокремлювати що-небудь за розміром, якістю тощо), ВІДСОРТО́ВУВАТИ, РОЗСОРТО́ВУВАТИ, ВІДБИРА́ТИ, ПЕРЕБИРА́ТИ (руками). — Док.: посортува́ти, відсортува́ти, розсортува́ти, відібра́ти, перебра́ти.  Словник синонімів української мови
7. сортувати — Сортува́ти, -ту́ю, -ту́єш, -ту́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. сортувати — СОРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Розподіляти, відбирати що-небудь за сортами. Очищають і сортують насіння трав на зерноочисних машинах загального призначення (Хлібороб Укр.  Словник української мови в 11 томах