сосновий
СОСНО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до со́сна́.
Зелень соснових гілок виглядала з-під снігу так свіжо, що мимохіть кидалась у вічі (М. Коцюбинський);
Тихо наді мною Сосновий бір шумить (І. Муратов);
Зовсім близько чорніла смуга соснової посадки (А. Головко);
За березами озерце лісове, глухе й чорне, соснова глиця падала в нього тисячу років (Ю. Яновський);
// Зробл. з сосни.
Човни і байдаки палали, Соснові пороми тріщали (І. Котляревський);
Тимко увійшов у сосновий дощаний будиночок (Григорій Тютюнник);
* Образно. Сосновий світ здивовано вивчаю (Л. Костенко).
2. у знач. ім. сосно́ві, вих, мн. Родина хвойних рослин, до якої належать сосна, ялина, піхта і т. ін.
Немає на планеті рослини, яка могла б дорівнятися до представників родини соснових, як по нагромадженій біомасі, так і по освоєній території (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)